В п’ятницю, 17 липня 2020 р. в Івано-Франківському національному університеті нафти і газу відбулося онлайн-засідання Басейнової ради Дністра.

До засідання долучилися члени Басейнової ради Дністра, науковці, громадськість та представники засобів масової інформації.

Зокрема, як зауважив під час доповіді про шкідливу дію вод в басейні Дністра заступник голови басейнової ради, начальник Дністровського БУВР Роман Михайлюк, під час цьогорічного паводку в басейні Дністра чотири області зазнали дуже великих збитків: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська і Чернівецька. Втім, постраждали і області нижнього Дністра.

“Всі гідротехнічні споруди, які знаходяться на балансі Дністровського БУВР впоралися. На одній дамбі трапився перелив паводкових вод, оскільки вона була збудована 15 років тому і одна зазнала серйозних пошкоджень. Загалом пошкоджень зазнали понад 60 об’єктів, 9 з них потребують першочергових робіт, які уже профінансовані з Держбюджету”,- прозвітував очільник БУВРу.

За результатами розгляду члени Басейнової ради Дністра вирішили звернутися до Кабінету міністрів України щодо розроблення Державної цільової Програми збереження та відновлення гірських річок Карпатського регіону, щодо збільшення наповнення Державного фонду розвитку водного господарства за рахунок відрахувань рентної плати, та щодо виділення коштів на модернізацію АІВС-“Прикарпаття” та збільшення кількості вимірювальних гідропостів для раннього виявлення підняття води в річках та прогнозу можливого затоплення і сповіщення населення про небезпеку.

Наступним розглянули питання про огляд водно-екологічних програм, що реалізуються в басейні Дністра та пропозиції до програми заходів.

Експерт ОБСЄ Олексій Ярошевич, поінформував членів ради про перелік програм (планів) для району річкового басейну їх зміст та проблеми, які потрібно розв’язати під час написання плану управління річковим басейном.

За результатами розгляду питання вирішили звернутися від імені басейнової ради до місцевих органів влади семи областей щодо першочергового фінансування пріоритетних заходів спрямованих на покращення екологічного та хімічного стану водних об’єктів басейну Дністра.

Водночас, як зауважила під час розгляду питання про транскордонну природу потенційних аварій на хвостосховищах в басейні Дністра регіональна координаторка проекту ГЕФ/ПРООН/ОБСЄ/ЄЕК ООН “Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер” Тамара Кутонова, за результатами міжнародного дослідження, найгірша ситуація наразі склалася на трьох підприємствах: “Полімінерал”, “Сірка” і “Домбровський кар’єр”.

“Якщо у нас станеться така аварія, як була у 2019 році в Бразилії, коли прорвало дамбу і стався витік сірки, Україна і Молдова отримають масштабну екологічну катастрофу. Те, що закінчились повені не означає, що небезпека минула. Ще 3-4 місяці у вас будуть рухатись всі мости, греблі, дамби. Ніхто не знає, коли станеться прорив дамби хвостосховищ. Зараз у нас ще є час, щоб попередити біду, яка загрожує Україні та Молдові”,- закликала Тамара Кутонова.

В підсумку члени басейнової ради підтримали пропозицію звернутися до підприємств-операторів з представленими рекомендаціями щодо подальшої експлуатації хвостосховищ.

Наступним заслухали питання про проблему обводнення плавнів північної частини Дністровського лиману. Зокрема начальник БУВР річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Лілія Гричулевич, повідомила про проблему, яка виникла після реконструкції дороги Одеса-Рені, в результаті чого було значно порушено водообмін між руслом Дністра та плавнями, що призвело до значного погіршення екологічної ситуації в плавнях.

Члени басейнової ради вирішили звернутися до Уповноваженого Уряду Республіки Молдова по розчистці підходів від підвідного каналу до мосту автодороги Одеса-Рені, українській і молдовській стороні підготувати пропозиції для розробки спільного проекту збереження Дністровських плавнів, та звернутися до Кабміну України щоб профінансувати створення трьох додаткових прокопів під дорогою Одеса-Рені.

Останнім розглянули питання про Нижньодністровський НПП в умовах відсутності екопопусків.

Як розповіла начальник відділу еколого-освітньої роботи НПП, через різні фактори погіршуються самоочисні властивості річки Дністер, змінюється динаміка стоку, висихають заплави, погіршується стан якості води.

Басейнова рада підтримала пропозицію звернутися до Держводагентства з пропозицією щодо перегляду Правил експлуатації водосховищ Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС.

Детальний протокол онлайн-засідання Басейнової ради Дністра буде розміщено на сайті Дністровського БУВР у розділі Басейнова рада.