Регіональний ландшафтний парк «Дністер» розташований в межах річкової долини Дністра (від річки Матерки – лівої притоки, яка є межею між Ново-Ушинським районом Хмельницької області і Муровано-Куриловецьким районом Вінницької області, до річки Немія Могилів-Подільського району, включаючи її всю долину), та є своєрідним вузлом регіональної екологічної мережі, що межує з Хмельниччиною на заході, а на півдні – з Республікою Молдова.
Парк «Дністер» створений у 2009 році на території Могилів-Подільського та Ямпільського районів Вінницької області. Його площа складає 6700 га.
Територія парку входить до геоморфологічного району Могилів-Подільського Придністров’я і приурочена до північно-західної схилової частини його підрайону – Дністровських каньйонних терас, що густо розчленована лівобережними притоками меридіонального напрямку – річками Матерка, Калюс, Батіг, Жван, Караєць, Лядова, Серебрія, Немія та їх невеликими притоками. Долини приток Дністра у середній частині стають каньйоноподібними, заплави звужуються, річки набувають характеру гірських.
Схили долини круті, інколи урвисті. Район Дністровських каньйонних терас тягнеться смугою шириною до 30 км з північного заходу на південний схід. Абсолютні висоти поверхні знижуються в бік Дністра від 280 – 300 м до 120 – 150 м, а глибина врізу річкових долин сягає від 60 до 180 м. Завдяки цьому в структурі ландшафтів характерне поєднання різних типів вододільних і прирічкових (долинних) місцевостей, які дренуються численними притоками Дністра.
Територія Парку розташована на перетині Дністровського меридіонального коридору і Степового широтного коридору та включає водно-болотні угіддя, схили річки Дністер, залісненні та степові території в долинах малих річок.
По річці Дністер парк межує з молдовськими водно-болотними угіддями міжнародного значення «Унгурь-Голошниця» та входить до водно-болотного угіддя міжнародного значення «Лядова-Мурафа» та Смарагдової мережі Європи. Загальна площа водно-болотних угідь, що охоплюють території Парку від села Лядова до м. Ямпіль складає 5394,28га.
В межах Парку нараховується значна кількість кар’єрів різного віку та походження. Тут велись розробки глини, піску, опоки, пісковику, кремнію. Вони мали активний вплив на речовинний склад, структуру та режим ландшафтів навколишніх територій.
На території Регіонального ландшафтного парку «Дністер», а саме у Могилів-Подільському та Ямпільському районах Вінничини, існує чимало цікавих та унікальних місць.
Мало хто знає, що на Вінниччині, у долині злиття трьох річок процвітає чудове та енергетично сильне село Буша. Воно розташоване на березі річки Бушанки за 20 кілометрів від Ямполя, на кордоні з Молдовою. Відомою Буша є саме завдяки своєму історико-культурному заповіднику з однойменною назвою. У ХVІ ст. у с. Буша стояв замок з шістьома вежами, кожна з яких мала власний пороховий льох. Підземні ходи об’єднували башти між собою. А от сьогодні від замку залишилась лише вежа на два яруси і підвал. На території заповідника розташований унікальний музей, в якому зберігаються речі побуту від людей, яких ми звикли називати трипільцями. На залишки посуду, іграшок і навіть предметів господарчого характеру, яким сотні років, можна подивитись зблизька. У селі також можна побувати на унікальному козацькому кладовищі. Там збереглись могили козаків, які були поховані у XVII-XVIII століттях. Серед місцевих його так і називають — «Козаче». Крім того, на території села знаходиться також парк скульптур, який поповнюється щороку новими витворами з каменю. Ще однією цікавинкою заповідника Буші є наскельний монастир та печери. Скельний храм із загадковим барельєфом зробив Бушу відомою на весь світ. Зображення на скелі привертає увагу істориків, археологів, релігієзнавців, езотериків. Його датують II-IX століттям н. е.
На околицях Буші розташоване ще одне природне диво — Гайдамацький яр, в якому за легендою сховали своє золото козаки. Неймовірні краєвиди, облаштовані місця для відпочинку та чудова енергетика чекає на кожного, хто гулятиме там Гайдамацький Яр – урочище, геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Річка прорізала долину в товщах вапняків, сланців, пісковиків різних епох на глибину до 120 метрів і тепер протікає по гранітах і гранодіоритах Українського кристалічного щита. Це своєрідний геологічний розріз південної частини Вінницької області. На заліснених крутосхилах поширені численні денудаційні форми рельєфу у вигляді пісковикових останців — скелі «Гриб», «Баран», «Висяча», «Гайдамацька» (з печерою) та інші скелі.
Такого скупчення мальовничих та унікальних колон, стовпоподібних форм, чудернацьких тварин і міфічних образів більше ніде в області не трапляється.
Одним із семи чудес Вінниччини вважається Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир.
Він височіє на скельній терасі 90-метрової гори над Дністром, що протікає поблизу с. Лядова Могилів-Подільського району. Це один із найдавніших православних скельних монастирів України: в молитві та покаянні ченці тут служать Господу вже понад тисячу років. В скельному монастирі є Антонієве джерело. Ченці вважають його цілющим, а науковці, які брали проби води, підтверджують її лікувальні властивості. Тут також є цілюща купіль. Однак для купання в ній потрібно одягти сорочку, яка прикриє все тіло.
Загалом монастир – це три величезні рукотворні гроти та келія, в якій жив святий Антоній. Крім цього, тут закладено кілька будівель, дзвіницю та кам’яні ворота в автентичному стилі. Тобто, складається враження, що все так і було тисячу років тому. Найцікавіша з новобудов – дзвіниця – розташована на вершині скелі. З її вікон відкривається найкращий краєвид на навколишні землі.
А чого тільки варта скельно-печерний оборонний комплекс, який розташований поблизу села Оксанівка Ямпільського району. Він є унікальною пам’яткою культової та оборонної архітектури, сформованої ще в середньовічний час. На його стінах та печерах зберігаються петрогліфи та графіті, які є артефактами міжнародної ваги та не мають аналогів у світі.
У таких неймовірно красивих та унікальних місцях Вінничини варто побувати та побачити особисто.