Древній Дністер. Більше тисячі кілометрів тягнеться його синя стрічка від України до Молдови. Розійшовшись високими берегами Дністер, утворює одне з семи природних чудес України, дивовижної краси Дністровський каньйон. Він починається в районі села Петрилів Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду, а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області найбільшим у світі відслоненням силурійських порід.
Завдяки особливому мікроклімату сюди рано приходить тепло – одну з ділянок каньйону навіть називають «Дністровськими субтропіками». Так що до Дністра прагнуть ті, хто хоче якомога швидше зустріти весну. Тож зараз саме час помилуватися повноводною річкою і провести час у компанії стрімких весняних водоспадів.
Що варто побачити у Дністровському каньйоні навесні:
Стрімкі 15–20-метрові скелі біля села Трубчин Тернопільської області приваблюють скелелазів. Саме тут Дністер пробився крізь геологічний шар силурійського періоду. В цій багатометровій товщі збереглися унікальні свідчення викопного життя на Землі – 440 млн років тому.
Заліщики – невеличке курортне містечко лежить у мальовничій долині на лівому березі Дністра. Центр міста розташований на своєрідному півострові і з трьох боків омивається водами річки.
Червона гора здобула таку назву завдяки свій породі. Її скелі дійсно мають особливий відтінок. Ці місця висотою до 200 метрів є окрасою всього каньйону. Схили Червоної гори є найтеплішим місцем в каньйоні. За особливий клімат цей край прозвали дністровськими субтропіками.
Гордість каньйону – Джуринський (Червоногородський) водоспад. Назва походить від назви давнього міста Червоногород, яке існувало поруч кілька століть тому. Має штучний характер. Є найвищим рівнинним водоспадом України і досягає висоти 16 метрів.
А одне з найбільш містичних і в той же час найбільш популярних місць у каньйоні – кришталевий водоспад Дівочі сльози, що в районі села Ісаків Тлумацького району Івано-Франківської області. Минулого року основна скеля водоспаду обвалилась, але він і далі притягує туристів своєю красою.
Руїни Раковецької фортеці. Побудована в 17 столітті, вона побачила безліч битв, але комуністична влада вирішила використати каміння мурів для сільської дороги, та для будівництва колгоспних господарських приміщень. Звісно, місцеві жителі скористалися нагодою і мури замку стали хорошим будівельним матеріалом для хлівів та огорож. На сьогодні зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру, та шестикутна вежа. Біля вежі можна розпізнати вхід до пивниці.
Також чудове місце для весняних фотосесій та просто неймовірно красиве місце – затоплений каньйон річки Тернава – справжній фіорд в мініатюрі.
Русилівські водоспади сховалися в лісовому гаю. Каскад складається з п’ятнадцяти водоспадів, які спадають з висоти від півтора до дванадцяти метрів. Вражаюче видовище, хоча дорога до них досить кепська.
Звичайно ж не можна обійти увагою дві величні фортеці, які стоять над Дністром. Жванецький замок, біля якого Богдан Хмельницький зазнав фіаско та знаменита на всю Україну Хотинська фортеця.
Це тільки маленька частинка неймовірної природи Дністровського каньйону, яку варто побачити навесні. Тож вперед до вражень.