Мінекономіки працює над досягненням євроінтеграційних бенчмарків у сфері водної політики та формуванням сучасної системи водного врядування, побудованої на принципах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і стандартах Європейського Союзу. 

Запрошуємо до обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення системи водного урядування відповідно до права ЄС та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку».

В основі реформи – перехід від “водного господарства” до “водного врядування”, впровадження принципів вільноплинності та збереження річок, управління посухами, консолідація функцій з управління поверхневми, підземними та морськими водам у одному уповноваженому органі. Головною метою є впровадження принципів ОЕСР та транспозиція норм права ЄС.

Одним із ключових напрямів стане створення сучасної цифрової системи управління водними ресурсами — геоінформаційної системи водного кадастру. Вона об’єднає дані про поверхневі, підземні та морські води, критерії їх якості та кількості, а також їх використання суб’єктами господарювання, що забезпечить доступ у публічному просторі до актуальної інформації про стан та якість водних ресурсів.

Реформа також передбачає посилення басейнового принципу управління водними ресурсами, зокрема видачу документів дозвільного характеру за басейновим принципом.

«Вода — це стратегічний ресурс, від якого залежить безпека держави, розвиток економіки, добробут громад і збереження довкілля. Ми формуємо нову модель водного врядування, у якій держава, громади, водокористувачі та суспільство спільно відповідають за ефективне, стале та безпечне управління водними ресурсами відповідно до європейських принципів», — зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Важливою складовою змін є посилення екологічного спрямування водної політики. Передбачається впровадження:

– сучасних екологічних нормативів якості вод,

– посилення моніторингу вод, забезпечення контролю за вмістом пріоритетних і небезпечних речовин,

– реалізація заходів для досягнення доброго екологічного стану поверхневих і підземних вод.

Окремий напрям реформи — розширення управління водними ресурсами з урахуванням кліматичних викликів. Йдеться про управління посухами, захист прибережних зон, відновлення річкових екосистем та впровадження природоорієнтованих рішень.

Запровадження сучасної системи водного врядування стане важливим кроком до забезпечення водної безпеки України, сталого використання водних ресурсів та повної інтеграції української водної політики принципам ОЕСР та європейського права.

За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

29 червня у форматі онлайн-конференції відбулося чергове засідання Басейнової ради Пруту та Сірету, яке об’єднало представників органів державної влади, місцевого самоврядування, науковців, водогосподарських організацій, громадськості та всіх, хто працює задля збереження водних ресурсів нашого краю.

Учасники засідання підбили підсумки роботи Басейнової ради за 2025 рік, обговорили хід реалізації Плану управління річковим басейном Дунаю (суббасейнами Пруту та Сірету) на 2025–2030 роки, проаналізували результати державного моніторингу поверхневих вод та розглянули актуальні питання розвитку водогосподарського комплексу і захисту територій від шкідливої дії вод.

Особливу увагу під час заходу було приділено відзначенню Міжнародного дня Дунаю та Дня Пруту і Сірету — нагоді ще раз наголосити, що наші річки є не лише природним багатством, а й спільною відповідальністю. Саме від злагодженої роботи державних установ, наукової спільноти, громад та кожного жителя залежить їх екологічний стан, водність і здатність забезпечувати життя майбутніх поколінь.

Прут і Сірет є важливими суббасейнами міжнародного басейну Дунаю. Їхній стан безпосередньо впливає на якість води, біорізноманіття та екологічну безпеку не лише України, а й сусідніх держав. Саме тому ефективне управління водними ресурсами, постійний моніторинг, міжнародна співпраця та впровадження сучасних природоохоронних заходів залишаються ключовими пріоритетами діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Дякуємо всім членам Басейнової ради, партнерам та небайдужим громадянам за активну участь, професійний діалог і спільну роботу заради чистих, безпечних і живих річок.

Збережемо Прут, Сірет і Дунай — збережемо майбутнє.

За інформацією БУВР річок Пруту та Сірету

Міжнародний день Дунаю (World Danube Day) є спільним європейським заходом, який відзначається щорічно 29 червня. Це свято було започатковано у 2004 році з ініціативи Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR) для об’єднання зусиль 14 країн басейну річки в справі охорони екології та раціонального використання водних ресурсів.

Дунай є другою за розмірами річкою в Європі, довжиною 2860 км, площею водозбірного басейну 817 000 км2. Протяжність басейну із заходу на схід – 1690 км, ширина – 820 км. Також басейн Дунаю повністю або частково охоплює території 19 держав Центральної і Південної Європи (крім 10 перерахованих вище – Швейцарія, Італія, Чехія, Польща, Словенія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Албанія і Македонія). Тому Дунай єдина міжнародна ріка в світі для якої існує спеціальний термін – придунайські країни.

В Україні басейн Дунаю охоплює чотири області – Одеську, Чернівецьку, Івано-Франківську та Закарпатську та впадає в Чорне море, утворюючи румунсько – українську дельту, яка внесена в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є найбільшою заповідною дельтою в світі.

Метою міжнародного Дня Дунаю є привернення уваги до стану та проблем цієї “водної артерії”. Екосистеми басейну є надзвичайно цінними в екологічному, економічному, історичному та соціальному планах. Тому збереження Дунаю та його багатства – це спільна відповідальність перед Європою, сьогоднішніми й прийдешніми поколіннями.

Вітаємо колег з Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю, Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса – “БУВР Тиси” з Міжнародним днем Дунаю!

Прийнятий 28 червня 1996 року Основний Закон став міцним фундаментом української державності, визначив права і свободи громадян, закріпив суверенітет та незалежність нашої країни.

Конституція визначає основні принципи функціонування держави, закріплює права і свободи людини та громадянина, встановлює засади діяльності органів влади, місцевого самоврядування, визначає державні символи та територіальний устрій України. Документ також гарантує суверенітет держави, її незалежність і демократичний розвиток.

Уже п’ятий рік поспіль День Конституції Україна відзначає в умовах повномасштабної війни. Попри це свято залишається символом української державності, незламності та прагнення жити у вільній демократичній країні.

Історія українського конституціоналізму розпочалася задовго до ухвалення сучасної Конституції. Одним із перших документів такого рівня стали «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», укладені у 1710 році гетьманом Пилипом Орликом. Цей документ вважають однією з перших конституцій у світі, адже він передбачав поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, обмежував повноваження гетьмана й визначав права козацтва.

Наступною важливою сторінкою стала Конституція Української Народної Республіки, яку Центральна Рада ухвалила у 1918 році під керівництвом Михайла Грушевського. Документ проголошував незалежність УНР та містив демократичні норми, однак через зміну влади так і не набув чинності.

Також важливими етапами розвитку української державності стали Конституція Західноукраїнської Народної Республіки та Конституція Карпатської України.

У радянський період діяли чотири Конституції Української РСР – 1919, 1929, 1937 і 1978 років. Саме остання залишалася чинною навіть після проголошення незалежності України у 1991 році, поки не була ухвалена нова Конституція незалежної держави.

Робота над сучасною Конституцією розпочалася після ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Уже восени Верховна Рада створила Конституційну комісію, яка почала готувати проєкт Основного Закону.

Протягом шести років було розроблено близько 15 різних варіантів документа. Найбільші дискусії точилися навколо розподілу повноважень між гілками влади, статусу Криму, державної символіки, права власності та мовного питання.

Під час підготовки до другого читання до проєкту внесли близько шести тисяч поправок. Остаточне засідання Верховної Ради розпочалося 27 червня 1996 року й тривало майже безперервно близько 24 годин. Цю подію згодом назвали «конституційною ніччю».

Основний Закон було ухвалено 28 червня 1996 року о 9:20. За нього проголосували 315 народних депутатів, що перевищило необхідну конституційну більшість. Одним із ключових учасників підготовки документа був народний депутат Михайло Сирота, якого часто називають «батьком Конституції України».

Саме після ухвалення Конституції були остаточно закріплені правові основи незалежної України, її суверенітет, територіальна цілісність та демократичний устрій.

Сьогодні, коли український народ героїчно боронить свою землю від російської агресії, положення Конституції набувають ще глибшого змісту. Ми відстоюємо не лише територію, а й право жити у вільній, демократичній та незалежній державі, де поважають людську гідність, права та свободи кожного.

Висловлюємо щиру вдячність усім захисникам і захисницям України, волонтерам, медикам, рятувальникам та кожному, хто своєю працею наближає нашу Перемогу та зміцнює українську державу.

Бажаємо всім миру, міцного здоров’я, добробуту, впевненості у завтрашньому дні та незламної віри в Україну. Нехай єдність, відповідальність і любов до рідної землі допомагають нам долати всі виклики та будувати сильну й успішну державу.

Зі святом! З Днем Конституції України!

25 червня 2026 року в Дністровському БУВР відбулася чергова робоча нарада за участі начальника управління Юрія Ходаковського, його заступників, керівників відділів та дільниць управління.

Під час наради розглянуто питання завершення передачі гідромеліоративного майна згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2021 року № 539 «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель».

За підсумками наради надані відповідні доручення фахівцям управління.

Під час онлайн-засідання члени басейнової ради заслухали пропозиції від представників Дністровського БУВР, БУВР Західного Бугу та Сяну та ДУ “Українські гідромеліоративні системи” до Плану заходів з розвитку та утримання водогосподарсько-меліоративного комплексу на 2026 р. у межах річкового басейну Дністра на території Івано-Франківської, Львівської та Вінницької областей.