Ріка Дністер і заповідні зони

Дністер – друга за розмірами річка України, у межах якої її довжина складає 705 км. Її виток знаходиться у Карпатах, у Турковському районі Львівської області на висоті 900 м над рівнем моря, має 386 приток, впадає у Дністровський лиман, з’єднаний з Чорним морем. Довжина – 1352 км, площа басейну – 72,1 тис. кв. км.

Від давньоіранських слів назва річки Дністер означає “Стрімка (швидка) річка”, від поєднання скіфо-сарматських слів – “Погранична вода” або “Велика ріка (вода)”. Давні греки називали річку Тіріс, потім Тірас; у римлян вона була відома за назвою Данастріс, Данаструс; у турків – Турла.

Стік Дністра в середній по водності рік складає 8,4 млн. м3 (витрати 274 м3/с). Річкова мережа в басейні Дністра на різних ділянках розвинута рівномірно, вона найбільш густа у Карпатській частині басейну, на якій формується близько 70% стоку річки, менша на лівобережній Подільській і зовсім не розвинута в нижній степовій частині.

Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — національних природних парків, заказників, пам’яток природи.

Найбільші заповідники:

Дністровський каньйон, що знаходиться від Хотина до Галича, внесений до списку 7 чудес природи України з 2008 року.